Євангельські християни-баптисти Сумщини у період незалежності

Зміни у релігійно-церковному житті в Україні, які сталися після проголошення незалежності, свідчать, що 70-річний атеїстичний режим так і не зміг зруйнувати традиційного віровизнання українського народу, який залишився глибоко релігійним. Релігійна свобода стала фактом.

6
Зустріч керівництва Союзу СХБ України з пресвітерами області, 1997 рік
Кибенко Виктор Лукич - старший пресвитер, руководитель Сумского областного объединения церквей евангельских христиан-баптистов (ЕХБ) с 1977 по 1995 год
Кібенко Віктор Лукич — старший пресвітер, керівник Сумського обласного об’єднання церков ЄХБ з 1977 по 1995 роки

Так закінчився період гонінь і репресій тоталітарного ре­жиму проти Церкви, період, який відрізнявся особливою жор­стокістю і розмахом. Знадобилось більше 50 років, щоб зрозуміти абсурдність звинувачень і знищення людей за їх віру і світогляд.

Демократичні зміни в нашому суспільстві відкрили ши­рокі можливості для активізації релігійного життя. У період з 1991 по 1999 роки відбу­лися суттєві зміни в струк­турі і мережі релігійних організацій області. Насам­перед зросла кількість релі­гійних конфесій, напрямів та громад, з’явилися нові, нетра­диційні релігії.

Серед протестантських організацій найбільш чисель­ною залишилась мережа громад ЄХБ, яких на початок 2000 р. було 64. Обласне об’єднання церков ЄХБ з 1995 р. очолював Марчен­ко О. О., а з 1997 р. — Сав­ченко В. П. Тоді ж, в кінці 1996 р., було прийнято рі­шення про відкриття в Су­мах біблійного коледжу, пер­шим директором якого став Нечай В. П.

Первый набор библейского колледжа (1996-1998 годы)
Перший набір біблійного коледжу (1996-1998 роки)

Ще одна вагома зміна — в будівництві нових молитов­них будинків.

У період з 1991 до кінця 1999 року люди, як кажуть, само­тужки, не шкодуючи коштів і сил, побудували 9 молитовних будинків церкви ЄХБ.

Справжньою окрасою обласного центру стали духовні храми церков “Світло Євангелії” та “Добра Новина”.

Водное крещение новообращенных членов Церкви ЕХБ проводит старший пресвитер, глава областного объединения церквей ЕХБ Савченко В. П., г. Ромны, 1998 год
Водное крещение новообращенных членов Церкви ЕХБ проводит старший пресвитер, глава областного объединения церквей ЕХБ Савченко В. П., г. Ромны, 1998 год

За період з 1991 по 1999 рр. область за запрошенням керівників релігійних громад відвідало 130 закордонних місіо­нерських груп загальною чисельністю 970 чоловік. Це значною мірою сприяло активізації благодійницької діяльності протестантських релігійних організацій.

Починаючи з 1997 р. щорічно влітку з ініціативи облас­ного об’єднання церков ЄХБ за участю місіонерів із США в Сумах і Лебедині працювали табори відпочинку дітей шкільно­го віку.

Необхідно також зазначити, що закордонні місіонери сприяли будівництву молитовних будинків ЄХБ в містах Суми, Шостка та Конотоп.

Значним кроком у налагодженні державно-церковних сто­сунків стало прийняття у 1992 р. Закону України “Про аль­тернативну (невійськову) службу”. Це була ознака часу, свідчення розуміння державою ду­ховних проблем віруючих людей, їх давньої мрії беззасте­режно служити Господу.

Марченко Олексій Олексійович – старший пресвітер, керівник Сумського обласного об’єднання церков ЄХБ з 1995 по 1997 рік

У перші роки дії закону понад 100 віруючих юнаків скористалися можливістю замінити виконання військового обов’язку альтернативною (невійсько­вою) службою на державних підприємствах, установах соці­ального забезпечення, охорони здоров’я, а також у сфері комунального та сільського господарства області.

Ще зовсім недавно за відмову служити в армії через релігійні переконання їх віддавали до суду. Тепер цю мо­ральну й правову проблему знято.

Отже, історія перших років незалежності України дала нам чимало доказів і прикладів того, що державно-церковні відно­сини в цей період вийшли на новий рівень. Може, і не все так робилось, як хотілось, але, без сумніву, у цьому відно­шенні зроблено не просто крок вперед, а широкий прорив.

Протестантські церкви отримали довгоочікувану мож­ливість для свого відродження. Державні структурні підрозділи, особливо на обласному рівні, з розумінням ставилися до їх проблем: майнових, міжкон­фесійних, а також питань, пов’язаних з альтернативною (не­військовою) службою, міжнародними зв’язками тощо.

Людство вступило у третє тисячоліття. Закінчилась ціла епоха в історії протестантської Церкви, але її тріумфальна хода триває. Перед Церквою відкриваються нові перспективи, але виникають і нові проблеми – проблеми зростання. Потрібно діяти, невпинно працювати і пам’ятати вираз ап. Павла: “Поки маємо час, робімо добро всім”. (Біблія, Гал. 6:10).