«Великий же зиск то благочестя із задоволенням» (1 Тимофію 6:6)
Не складно бути спокійним, умиротвореним і вдячним Богу, коли п’єш запашну каву, зручно вмостившись в кріслі під пледом. Коли спостерігаєш, як холодний осінній вітер зриває останнє листя з клена і гонить, гонить його по землі аж доки дрібний дощ не зупинить його, намочивши. Коли з кухні доносяться аромати свіжої випічки і голоси найрідніших, а ти знаєш, що вони в безпеці і в достатку. Хоча, ми і тоді все одно знайдемо щось, що могло б бути краще.
Але наскільки ми вміємо бути задоволеними, коли не все складається так, як нам хотілося б? Чи будемо ми задоволеними і вдячними Богу коли врожай не виправдав очікувань, коли знову потерпаємо від хвороб, відносини в родині ніяк не клеються, в «затишному родинному гніздечку» знову протікає дах, а у вас немає можливості відремонтувати його і в цьому році…
Саме до цієї думки знов і знов поверталися проповідники 19 вересня, коли Лебединська церква ЄХБ святкувала День подяки.
Так, останнім часом людство переживає багато соціальних, економічних, кліматичних та інших складнощів, але поряд з цим ми отримуємо неймовірні благословіння з небес. Складно переоцінити ту любов, милість і турботу, яку щодня проявляє до нас Небесний Батько. Свято жнив – ще одна яскрава ілюстрація Божого піклування про людину. Скільки подарунків посилає нам щодня і щохвилини Господь, і яка то велика перевага – вміти помічати це у своєму житті і радіти. Таке бо Боже повеління — «завжди радіти».
Ділилися своєю радістю лебединці традиційно на ранковому служінні, під час якого всі охочі могли прославити Бога за його ласку. Опісля, відновлюючи стару традицію вся церква разом смакувала обідом. А ввечері естафету подяки Господу перейняла молодь.
І хоча свято пройшло, але приводів радіти і дякувати Богу вистачить, щоб славити Його кожного дня.
Оксана Курлейко
Нагадаємо, що два роки тому Лебединська церква також відзначала Свято Жнив.
