III. Людина

СТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ

Ми віримо, що Бог створив людину із «пороху зем­ного, вдихнув дихання життя, і стала людина душею живою» (Бут. 2:7).

Таким чином, людина — істота три­єдина (дух, душа і тіло) — Йов. 12:10; Іс. 57:16; 1 Сол. 5:23; Евр.4:12.

Бог створив людину безсмертною за образом і подобою Своєю, які полягають в інтелектуальних, мо­ральних, вольових та інших властивостях (Быт.1:26-27, 5:1; Як. 3:9).

Бог створив людину безгрішною для:

  • безпосереднього спілкування зі своїм Творцем (Быт. 1:31; 3:8; Екл. 7:29);
  • прославлення Бога (Пс. 66:4);
  • продовження людського роду і «замешкання по всій землі» (Быт. 1:28; Дії 17:26);
  • для володіння навколишнім світом і праці на землі (Быт. 1:28; 2:15; Пс. 8:7).

Бог створив людину зі свободою волі. Вона мала право самостійно зробити вибір між добром і злом (Быт. 2:16-17; Втор.30:19; Iс.Нав. 24:15; Иер. 21:8).

ГРІХОПАДІННЯ ЛЮДИНИ

Ми віримо, що людина через спокусу від диявола самостійно вибрала шлях непослуху своєму Творцеві і тим самим згрішила проти святого Бога (Бут. 3:1-6; Іс. 59:2; Ів. 8:44).

У момент гріхопадіння людина померла духовно і стала смертною фізично (Быт. 2:17; Рим. 6:23; Єф. 2:1; Кол. 2:13).

Наслідком гріха людини стало Боже покарання землі та творіння (Быт. 3:17; Пс. 89:10; Рим. 8:20-21).

Через гріхопадіння перших людей все людство успадкувало гріховну природу та смерть (Быт. 6:3; Пс 50:7; 57:4; Єр.17:9; Рим.5:12).

Результатом гріхопадіння є те, що людина самос­тійно не може знайти Бога (1 Кор. 2:14; Рим. 3:11).