Ми віримо, що Бог передбачав гріхопадіння перших людей, тому приготував план спасіння, згідно з яким Христос був Агнцем, призначеним на заклання від створення світу (Об’явл. 13:8). Христос у час, визначений Богом, взяв на Себе гріх усього світу, переніс за це праведний суд Божий і, досконало задовольнивши Боже правосуддя, здійснив повне викуплення та спасіння (Ів. 1:29; 1Пет. 2:24; 2Кор. 5:21).
Спасіння звершується Богом через благодать на основі викуплення в Ісусі Христі. Людина отримує його лише через особисте та самостійне навернення до Бога. Тому «під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12).
Віра
Ми віримо, що для навернення грішника до Бога потрібна віра, яка дається людині дією Святого Духа через слухання Слова Божого (Рим. 10:17; Євр. 11:6; Дії 4:4). Віра має три основні елементи:
• пізнання Бога, Його Слова та Його волі (2Тим. 1:12);
• покірність Богові та Його Слову (Ів. 10:27; Як. 4:7);
• прийняття того, що пропонує Бог (Ів. 1:12; Рим. 8:15).
Божий порядок у спасінні людини: факт, віра, почуття. Святий Дух через віру веде людину до покаяння, пробуджує відвернутися від мертвих діл і навернутися до Бога (Дії 11:21; 26:18; Єф. 2:8). Особисте визнання Ісуса Христа Господом і Спасителем є підтвердженням істинної віри, яке супроводжується справами віри (2Кор. 4:13; Ів. 20:28; Рим. 10:9-19; Матв. 10:32,33; Лк. 12:8-9; Дії 8:37).
Покаяння та навернення
Ми віримо, що покаяння дає лише Бог через Свою милість і доброту (Мар. 1:15; Дії 2:37-38; 11:18; Рим. 2:4). Покаяння і навернення містять: сум про гріх, визнання гріха перед Богом, залишення гріха і прийняття Ісуса Христа як свого особистого Спасителя (Пр. 28:13; 2Кор. 7:10; Дії 26:20).
Покаяння – це зміна в розумі, почуттях і особливо у волі людини (Дії 2:37-38; 9:6,20; Лк. 15:20; Матв. 21:29). Ознакою справжнього покаяння є вчинки, гідні покаяння (Дії 26:20; Лк. 19:8-9).
Відродження
Ми віримо, що наслідком навернення та особистого прийняття Ісуса Христа Спасителем і Господом є народження від Святого Духа і Слова Божого, що є необхідною умовою всиновлення та входження в Царство Боже (Ів. 1:12-13; 3:3; Як. 1:18; 1Кор. 4).
Відродження — це не реконструкція гріховної природи людини, але воскресіння її з мертвого духовного стану і народження для нового життя (Ів. 3:3, 5-6; 1Кор. 6:19; 2Кор. 5:17; Гал. 5:17; 1Пет. 2:9; 2:4).
Справжніми ознаками відродження є: докорінна зміна життя, любов до Бога, Його Слова, любов до Церкви та людей; ненависть до гріха, спрага до спілкування з Богом через молитву, уподібнення до Христа (1Ів. 3:1; 5:1; 2Кор. 3:18; Єф. 2:5; Гал. 4:19; 5:13).
Народжені згори мають впевненість у спасінні, що ґрунтується на Божому Слові (1Ів. 5:13), при свідченні Святого Духа (Рим. 8:16) та факті пережитого прийняття Ісуса Христа (Ів. 1:12).
Виправдання
Ми віримо, що людина, повіривши в Ісуса Христа, отримує виправдання вірою, незалежно від справ Закону (Рим. 3:28; 2Кор. 5:21). Через виправдання змінюється становище віруючого перед Богом, Який звільняє його від усвідомлення провини та страху засудження за гріх, тому що Христос взяв усю провину на Себе і поніс за неї покарання. Вірному зараховується праведність Христа, ніби він взагалі не був винний. Навернена людина отримує мир з Богом і право володіння славною спадщиною з Христом (Рим. 4:5; 5:1; 5:9; 8:1; 8:17; 8:30).
Усиновлення
Ми віримо, що через народження згори людина отримує нову природу і в ній перебуває Дух Святий (1Кор. 3:16; 6:19). У день увірування людина стає дитям Божим і отримує всі права, обов’язки та переваги спадкоємця Царя (Ів. 1:12; 1Ів. 3:1-2; Гал. 4:1-7). Тому Писання не вимагає шукати особливих ознак спасіння (Дії 13:39; Рим. 5:1; 1Кор. 3:21-23; Єф. 1:3; 4:30; Кол. 2:10; 1Ів. 5:11-13).
Коли дитя Боже отримує усиновлення, воно стає об’єктом особливої Божої любові (Ів. 17:23), Його батьківського піклування (Лк. 12:27-33) та дисциплінування (Євр. 12:5-11), а також має право на спадщину (1Пет. 1:3-5; Рим. 8:17) та вільний доступ до Небесного Отця (Єф. 3:12). Дитям Божим керує Дух Святий (Рим. 8:4; Гал. 5:18), воно у всьому підкоряється Богу (1Ів. 5:1-3).
Освячення
Ми віримо, що Бог в Ісусі Христі врятував людину, відродив її до нового життя, виправдав і всиновив, увівши в сім’ю Божу (Єф. 2:19; 1Пет. 2:9-10). Крім того, Бог подбав про наше освячення, адже це Його воля (1Сол. 4:3; 1Пет. 1:16).
Освячення — це відокремлення від гріха, посвята себе Богові і уподібнення образу Ісуса Христа (1Сол. 4:7; Фил. 2:15; Кол. 3:5-8; 2Кор. 6:17-18).
Зростання в освяченні
Початкове освячення людина отримує в день покаяння і за своїм статусом стає святою у Христі та має спілкування зі Святим Богом (1Кор. 1:2; 6:11; Рим. 1:7; Євр. 10:10).
Зростання в освяченні починається з дня навернення до Бога і продовжується все життя як процес практичного звільнення від сили і влади гріха, уподібнення Господу Ісусу Христу, Його життю і характеру (2Кор. 3:18; Єф. 4:11-15; 5:27; Фил. 3:10-15; 22:11).
Для цього Бог дав засоби благодаті:
• Слово Боже, як світло, духовну їжу та дієву силу для освячення (Іс. Нав. 1:8; Пс. 1:1-2; Матв. 4:4; Ів. 13:8; 2Тим. 3:16-17);
• молитву, за допомогою якої віруючий спілкується з Богом, славить і шанує Його, сповідається у провинах, відкриває свої бажання перед Ним, завжди і за все дякує і клопочеться про покаяння та спасіння інших людей (Матв. 26:41; Ів. 4:23-24; 16:23; 1Ів. 1:9; 1Сол. 5:17-18; Фил. 4:6; 1Тим. 2:1-4).
• керівництво Святого Духа, Який освячує людину і генерує в ній плід (1Пет. 1:2; 2Фес. 2:13; Єф. 3:16; Гал. 5:22-23), веде віруючого в житті так, що все слугує йому на благо (Рим. 8:28);
• постійне перебування вірою в Христі, подібне до гілки на виноградній лозі або члена Тіла Христового (Ів. 15:2,5,8; 1Кор. 12:27).
Досконале або повне освячення настане при підхопленні Церкви, коли відбудеться воскресіння померлих у Господі та зміна тих дітей Божих, які живуть на землі, і отримання ними оновлених тіл без присутності гріха, що подібні до славного тіла Господа (1Сол. 3:13; 4:17; 5:23; 1Ів. 3:2).
Спасенні будуть розділяти з Христом Його славу на віки вічні (Ів. 17:22; 1Пет. 5:10; 1Сол. 2:12; Євр. 2:10; 2Тим. 2:10).
Тому “пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа” (Євр.12:14).